Uncategorized

Ловити сватання в Долинська Україна

І буквально цього тижня, у понеділок і вівторок, коли був робочий візит Міністра культури, знаєте, був тур нашого Київського національного академічного театру в нашому славному національному академічному театрі ім. Франка в Івано-Франківську, і оскільки був час, Міністр сказав, щоб провести пару зустрічей. Ми зробили. В понеділок була зустріч з представниками методичних центрів, тобто, районних будинків культури, окрема зустріч з бібліотечними фахівцями.

Міністр пообіцяв, що Інститут книги, який два роки створювався, нарешті починає працювати, тендери проводять…. Володимире Васильовичу, це не доповідь, це відповідь на запитання. Я вам скажу, скільки згідно з Регламентом ви повинні відповідати на запитання. Одне речення. Підтримуючи пана Василя у контексті вирішення проблем, має бути фінансування програм на відс.

У нас більшість програм фінансується добре, але, на жаль, інколи не вистачає коштів. Коштів потрібно… Очевидно, я буду ставити ці питання на засіданні комісії, будемо разом шукати спосіб, плюс мають бути державні програми, які мають фінансуватись з Києва. Ми свої пропозиції даємо щороку, на жаль, вони не завжди враховуються. У мене уточнення для пана Ростислава Держипільського. Цей 51 пункт, який у вас є, яке сумарне фінансування потрібно на цей 51 пункт, які ви зазначили? Тільки світло, звук і механізми сцени, це було рік тому, 70 млн.

Я думаю, що долар змінився, там курс так і залишається.

Інші новини

А далі це все треба рахувати. Тобто, там ще є попередні старі розрахунки, є в управлінні капітального будівництва, та це більше  млн. точно треба. І уточнення до пана Василя Івановича. У пункті 2. Я так розумію, що ми не можемо національний театр І. Франка фінансувати. Чи нам тоді потрібно доповнити цей пункт, в перелік додати не тільки обласного підпорядкування, а й Івано-Франківський національний академічний драматичний театр ім.

Івана Франка? Можете, будь ласка, уточнити? Володимире Васильовичу, що стосується національного театру, будь ласка. Що стосується національного театру, то в першому пункті 2. Я говорю про пункт 2. Шановний Василю Івановичу, шановні члени президії, депутати, запрошені! Вчорашнім днем, знаючи про порядок денний сьогоднішньої сесії, я вирішив відвідати Музей ім.

Стефаника, років у наступному році ми будемо відмічати. Ну, і застав випадково, не випадково, напевно, ні, тому що влітку родичі приїжджають зі Львова і працюють.


  • безкоштовні послуги знайомств Харків Україна;
  • Сватання — Вікіпедія!
  • Стенограма пленарного засідання () - Івано-Франківська обласна рада;

Одночасно вже пройшовся кімнатами в садибі, побачив наступне. Звичайно, що потрібно докладати більше зусиль для збереження тих експонатів прижиттєвих видатного новеліста, але зробив для себе висновок. У нас там є кілька таких місць, які присвячено у с. Русів саме Василю Стефанику. І розумію, що кошти з обласного бюджету передбачені, вже в цьому році піде перше фінансування. Але розумію, що цих коштів, напевно, буде недостатньо, можливо, не так коштів недостатньо, як робочих рук. Адже ми, звичайно, будемо реставрувати, там реставраційно-відновлювальні роботи проводити в музеї і в садибі.

Допоміжні покажчики

Тому хотів би десь звернутися, можливо, разом до нашої комісії і, звичайно, напевно, до університету ім. Стефаника, нехай на волонтерських засадах десь молоді люди, я впевнений, то святе місце, приїхати туди і допомогти просто в тих роботах, які потрібно проводити, а їх там надзвичайно багато. Я звертаюся зараз, користуючись моментом, до всіх працівників культури. Ви знаєте, десь, напевно, всі ми з вами, політики і діячі культури, недопрацювали.

І ми отримали те, що ми отримали. Треба йти в народ, треба людям пояснювати, з людьми треба працювати. На жаль, ми залишили людей сам на сам без спілкування, з телевізором, з телебаченням, з центральними каналами, які сьогодні належать олігархам, які є не українці по своїй національності, і вони борються за українську душу. Ви є носіями тих інструментів, працівники культури, які можуть відвойовувати ту українську душу, захищати її, розвивати її і утверджувати її на території України.

Сьогодні я розумію, що в культурі ми говорили, я  питався у Володимира Васильовича, він відповів мені, і так дійсно є, і це прикро, тому що не дійшло ще державне керівництво до того розуміння, що культура — це серйозна галузь, яку треба дуже сильно фінансувати. Тому треба… в культурі сьогодні  працюють люди, я вам дякую, фанатично віддані своїй справі, це фанатики, які, незважаючи на зарплати, на умови праці, виходять на своє місце роботи, виходять на сцену і творять, і будять ту українську душу.

Допоміжні покажчики. Херсонская областная универсальная научная библиотека им. Олеся Гончара

Тому прошу вас… сьогодні  я не думав, що 5 років після Майдану, що я буду говорити знову ці слова. Але сьогодні знову йде боротьба: або російське, або українське. І немає значення, в якій ти політичній партії чи організації, чи в якійсь структурі, немає значення, чи в тебе багато грошей, чи в тебе мало грошей, бо гроші — це матеріальне і тлінне, ми це можемо розуміти і бачити, бо в Україні війна.

Ми маємо боротися за ту українську душу. Тому дякую вам за те, що ви є, працівники культури, дякую вам за те, що ви творите і боретесь за українську душу. Але йдімо разом в народ і спілкуймося з людьми. Це дуже важливо, ми повинні відстояти самі себе, бо сьогодні загроза надзвичайно велика. Ми ще не перейменувались, тому називаю по старому нашу структуру. Ви знаєте, прослухав цих корифеїв від культури нашої обласної, я не боюся цього слова, це не зависоке слово, погоджуюсь тут з Василем Поповичем.

Але трошки мені сумно, друзі, що ми гарно… де сидить пан Держипільський, він знає, як ми працювали. Але трошки мені сумно, тому що ми раз на дві каденції розглянули, приїхали, походили. Я гарантую, що ми розійдемося кожен по своїх квартирках, я маю на увазі, депутати, кожен має свій округ, і ми багато тих питань, які не вирішені сьогодні у закладах культури, ми залишимо їх сам на сам.

Ми, на відміну від цих працівників тих закладів, ми як метелики-одноденки: появився якийсь ресурс, ми швиденько розподілили, розтягнули по своїх округах і тішимося, і звітуємо, як ми гарно працюємо. Заслухали доповідь. Ви знаєте, 19 ст. Зібрались порядні люди — ґазди-українці, побудували музей. Абсолютно, ніхто на собі вишиванки не рвав на грудях, просто збирались, скажемо так, в окупаційній владі, збирались і будували.

Сватання мого сина Олежки

Давайте ми не будемо один одного закликати. Маємо бюджет. Війна йде, але ми будуємо, Це неправда, що коштів немає, кошти є. Давайте ми будемо просто послідовні в реалізації тих програм, які ми приймаємо по культурі. Давайте будемо консолідовувати якісь кошти, давайте чи відсотком, там 10 відс. Я на них постійно… От сидить Володимир Васильович. Я постійно кажу: люди, давайте там, давайте там, давайте там.

Це не для самореклами, друзі, не для самопіару. Сидить пан Держипільський. Я постійно то там… багато ініціативи проявляли, але давайте не будемо це робити спонтанно, системність. Так ось, сидить Анатолій Сергійович, по дорогах. Я їду до Коломиї, я їду європейською дорогою.

Це завдяки цій людині. І наступне, насамкінець. Ви знаєте, сиджу і тішуся, колеги, нашим прозрінням. Але чи все втрачено? Не все втрачено, друзі. Буде 21 липня, прийдімо і зробімо правильний вибір. Дякую вам.

Прошу, колеги, чи є інші депутати, які бажають виступити в обговоренні? Перед тим, як перейти до голосування, прошу уваги, колеги. Дозвольте декілька слів. Сьогоднішня наша сесія тематична, і вона не випадково проходить саме в Коломиї. І я думаю, що більшість з вас… Прошу уваги, колеги!

Навігаційне меню